14 листопада 2025 року на базі гімназії Богданешти відбувся районний методичний семінар – практикум з української мови та літератури на тему: ʼʼФормування в учнів мотивації до навчальної діяльності та саморозвитку в контексті компетентнісного підходу в освітньому процесіʼʼ. В роботі семінару взяли участь методист відділу освіти Грибовська С. М., вчителі української мови та літератури навчальних закладів району.
Пігуляк М. С., вчитель української мови та літератури, II ДК представила для гостей семінару відкритий урок в 9 класі на тему: ʼʼБурлескний гумор, народна українська мова та національний колорит у поемі І. Котляревського ʼʼЕнеїдаʼʼ. Засоби зв’язку в складнопідрядному реченні – сполучники і сполучні словаʼʼ. Середовище, створене викладачем на уроці, допомогло учням сформувати стійку пізнавальну мотивацію, інтерес, допитливість, бажання саморозвитку, здобуття нової інформації.
До семінару були долучені учні початкових класів, як показали свої знання з ІКТ українського народу на тему: ʼʼСвято осеніʼʼ. В ході практичної частини семінару поділилася своїм досвідом Чебан А. В., вчитель української мови та літератури, I ДК, ДУ гімназія м. Липкань, філія Слобозія – Ширеуць. На майстер – класі були відпрацьовані прийоми мовного аналізу на основі художнього тексту, на якому вчителі працювали в групах, виконували різні завдання, побудовані на основі названої теми та скористалися добіркою ефективних прийомів, підготовлених вчителем. Учасники майстер- класу жваво дискутували, ставили запитання та ділилися власним досвідом.
Щиро дякуємо адміністрації гімназії Богданешть, на чолі з директором Бабюк Т. О. та всьому педагогічному колективу за чудову атмосферу, підтримку та небайдужість, в проведенні цього семінару.
В ході семінару був проведений урок в 9 класі на темуʼʼʼʼ, а також практична частина, де поділилися своїм досвідом педагоги району
Семінар, насамперед, це: самостійність суджень, логічність висновків, чітка аргументованість міркувань, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати, дискутувати, повага до поглядів опонентів, відкритість до сприйняття альтернативних думок, здатність генерувати нові ідеї, аналізувати процес мислення з метою його вдосконалення.
Багато залежить від педагога, наскільки він забезпечив необхідні умови для розвитку критичного мислення. Але відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення, врешті, лежить на самих учнях. Середовище, створене викладачем на уроці, має надавати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні» – саме такими словами розпочала свій виступ вчитель української мови та літератури ліцею с. Гущинці Липова Людмила Михайлівна. Педагогиня поділилася своїм досвідом роботи, запропонувала скористатися добіркою ефективних прийомів, підготовлених нею, які допоможуть формувати навички критичного мислення у школярів
педагоги району, де були відпрацьовані прийоми мовного аналізу на основі художнього тексту Семінар пройшов у вигляді практикуму, на якому вчителі працювали в групах, виконували різні завдання, побудовані на основі названої теми
Середовище, створене викладачем на уроці, Це означає, що вчитель повинен створювати умови, де учень бачить цінність знань для розв’язання проблем, розвитку власних навичок та самостійного здобуття нової інформації. Такий підхід допомагає учням перейти від зовнішніх стимулів до усвідомленого прагнення до саморозвитку, формуючи стійку пізнавальну мотивацію. Це дозволяє учням перейти від зовнішніх стимулів (оцінки) до внутрішніх (інтерес, допитливість, бажання саморозвитку), що є ключовим для довготривалого успіху.
що є ключовим для довготривалого успіху Це означає, що вчитель повинен створювати умови, де учень бачить цінність знань для розв’язання проблем, розвитку власних навичок та самостійного здобуття нової інформації. Такий підхід допомагає учням перейти від зовнішніх стимулів до усвідомленого прагнення до саморозвитку, формуючи стійку пізнавальну мотивацію. Це дозволяє учням перейти від зовнішніх стимулів (оцінки) до внутрішніх (інтерес, допитливість, бажання саморозвитку), що є ключовим для довготривалого успіху.
Формування мотивації в рамках компетентнісного підходу відбувається через прив’язку навчання до реальних життєвих ситуацій та практичних завдань, що стимулює внутрішню зацікавленість учнів. Це означає, що вчитель повинен створювати умови, де учень бачить цінність знань для розв’язання проблем, розвитку власних навичок та самостійного здобуття нової інформації. Такий підхід допомагає учням перейти від зовнішніх стимулів до усвідомленого прагнення до саморозвитку, формуючи стійку пізнавальну мотивацію.
